Марк Дрісколл. Ніхто, що намагається розповісти усім про Когось.

Роман Соловій

19 вересня у мене з’явилася довгоочікувана нагода побувати на служінні церкви «Mars Hill» у м. Сіетлі (США, штат Вашингтон) та провести коротку зустріч з її пастором. Марк Дрісколл та його дружина Грейс заснували цю спільноту в жовтні 1996 року. Розпочавшись із невеликої групи з вивчення Біблії, церква з тих пір зросла до восьми тисяч чоловік, ставши однією із найбільш популярних і швидко зростаючих протестантських церков в США. Церква побудована за принципом «multi-campus “meta-church” structure», тобто її зібрання відбуваються у різних регіонах Сіетлу, а служіння транслюються через супутник. У 2008 церква була названа журналом «Outreach» другою серед усіх американських церков за рівнем технологічного забезпечення та інноваційного розвитку. До цього варто додати незмінний творчий підхід, що так яскраво проявляється у всіх сферах життя спільноти.

Дрісколл давно здобув визнання у своєму місті та за його межами. Він належить до числа 25 найвпливовіших людей міста, що історично вважається одним з найбільш «нехристиянізованих» в Америці. Журнал «Christianity Today» визнав Марка Дрісколла одним із найвпливовіших пасторів США.  Очолювана його церквою мережа «Acts 29» вже започаткувала понад 300 громад у США. Мета – утворити тисячу церков впродовж двадцяти років за таких темпів не виглядає аж такою недосяжною. Заснований «Mars Hill» навчальний центр «Resurgence» здійснює підготовку християн для того, щоб вони були здатними «любити Ісуса і провадити місіонерське життя».

Серед тисяч учасників богослужінь в «Mars Hill» чимало молоді зі слов’янських церков штату Вашингтон. Що їх приваблює туди? Мабуть для частини з них суттєвим фактором є «культурний лібералізм» церкви, яка не звертає значної уваги на традиційно важливі для вихідців з пострадянського простору питання зовнішнього вигляду віруючих. Інших приваблює високий професійний рівень учасників  груп прославлення, їх готовність експериментувати із різними музичними стилями, вміле поєднання оригінальних творів з класичними християнськими гімнами.  Чималу роль відіграє невимушена, відкрита і дружня атмосфера церкви, яка однаково радісно приймає до своїх рядів як високооплачуваних професіоналів з «Microsoft» і «Adobe», так і осіб невизначеного роду заняття, про життєвий досвід яких мабуть найкраще можуть розповісти їх численні татуювання.

На мою думку, найсуттєвішу роль у постійному зростанні церкви (здебільшого, за рахунок молоді) відіграє особистість самого Марка Дрісколла та обраний ним варіант євангельського християнства, який дозволяє «Mars Hill» поєднувати консервативність у богослов’ї з відкритістю до постмодерністської культури, пошуком сміливих творчих шляхів контекстуалізації Євангелія. У другій половині 1990-их років Дрісколл був одним із засновників «Emerging church movement» – найновішої течії в сучасному євангельському протестантизмі, що проголосила своєю метою реформування християнства задля успішної проповіді Євангелія в постмодерністській культурі. Однак теологічні шукання частини її лідерів поступово почали виходити за рамки традиційних християнських доктрин. Відтак Дрісколл, який завжди залишався на класичних протестантських богословських позиціях, відійшов від руху та відмовився від використання у богослов’ї постмодерністської методології .

У своїй книзі “Listening to the Beliefs of Emerging Churches” Дрісколл відкрито проголошує вірність традиційним християнським доктринам. Зокрема, він підтримує богонатхненність Писання, боронить вчення про Трійцю, виступає на захист вчень про гріховність людської природи, заступницьке відкуплення Христа, реальність потойбічних страждань невіруючих. У «Доктринальному твердженні» церкви, що ґрунтується на серії проповідей Дрісколла, також сповідуються усі основні протестантські вчення у їх традиційному прочитанні (вербальна богонатхненність і непомильність Писання, Трійця, божественність Христа, Його непорочне зачаття, гріховність людини, особистість Святого Духа, заступницька смерть Ісуса Христа, Його буквальне фізичне воскресіння і повернення, спасіння по благодаті через віру, розуміння церкви як спільноти, що складається з народжених згори віруючих). До особливих рис церкви сам Дрісколл відносить її вірність реформатському богослов’ю, взаємодоповнюючі стосунки учасників спільноти, наповненість їх життя Духом Святим і усвідомлення ними важливості створення нових місіонерських церков.

Попри консервативний богословський підхід Дрісколла його діалог з контроверсійними постмодерністськими богословами ніколи не припинявся, виливаючись іноді у спільні друковані праці. Як і лідери «Emerging church movement» «Mars Hill»  наголошує на важливості творчого підходу і використання творів мистецтва у поклонінні та богословських рефлексіях, що приваблює до церкви значну кількість творчих людей. Наголос на потребі залучення християн в культурні процеси, особливо мистецтво,  підживлює розуміння живопису, скульптури, музики, театру, фільму і поезії як істотних шляхів виконання людиною своєї ролі як частини творіння і представлення Царства Божого світу.

Визначну роль у стрімкому зростанні церкви та її авторитету відіграє проповідницьке служіння Марка Дрісколла. Пастор не уникає жодних гострих або незручних тем, він ясно і відкрито висловлює свою думку на найбільш складні питання соціального і духовного життя. При цьому він часто розповідає історії з власного життя, використовує дані статистики, жартує, пропонує практичне застосування проповідуваним істинам. Як зазначає Марк Дрісколл, «Церква Mars Hill завжди була і залишатиметься зосередженою на Ісусі. Ісус – це єдиний Спаситель, Цар, Відкупитель і Син Божий. Все, що ми робимо, вказує на Нього». За власним визначенням Марка, він – «Ніхто, що намагається розповісти усім про Когось».

Print Friendly

Facebook comments:

3 thoughts on “Марк Дрісколл. Ніхто, що намагається розповісти усім про Когось.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*